Корочун
Корочун - символ сімейного багатства; прадіда - Дідуха - Корочуна; Сонця і небесних зірок; культурного лицаря; Сонця і Місяця; Божого послання і слуги з сонячним оком.
За О.Афанасьєвим, корочун - ритуальний хліб, спечений у формі великих, круглих сонцеподібних буханців на свято Коляди, з нагоди Нового року, народження Нового сонця - Божича. Корочун зберігався до кінця свята Коляди з тим, щоб далі викорочувалися довгі ночі, вкорочувалась темінь, холод і зло.
Корочун виконував роль обрядового символа. Його випікали разом з калачами для вечерників і колядників. Внесення корочуна відбувалося так само урочисто, як і поставлення на покуть куті з узваром. Символічний зміст цього обрядового хліба зводився до сподівання сімейного добробуту /Українська минувшина. - С. 106/.
У Карпатських селах на Святий вечір пекли спеціальний "крачун" /"керечун"/, /"василь"/, у якому запікали зерна різних культур /пшениці, жита, кукурудзи, квасолі, а також зубки часнику/, а іноді - страви, зготовлені на це свято. "Крачун" лежав на столі до Нового року чи Хрещення як символ сімейного багатства. По "крачуну" на Різдво чи Новий рік гадали про майбутній урожай, котячи його від порога до столу. Їли його члени сім'ї і давали худобі /Українознавство. - С. 17/.
Корочун - міфічна фігура, рівнорядна в релігійній почесті з Дідухом, Корочуном деякі слов'янські народи, зокрема росіяни, називали різдв'яний піст і свято Різдва, день зимового сонцестояння 12 грудня, а також раптову смерть, що прийшла до людини молодого віку.
Корочун - це прадід. Святочність його привітання свідчить про те, що він головна особа свята. Малі "крачуни" навколо великого хліба - Крачуна - це образ прадіда з ріднею, а також символ астральних світил, тобто Сонця і небесних зірок.
Сніп збіжжя й сипане на нього зерно характеризують Корочуна як культурного лицаря, першого сподвижника культури збіжжя, як першого господаря. Подібною символікою наділений і образ Дідуха - першого господаря і пасічника.
Це напівбожество і незабутній культурний лицар - доброносець народу, астральний символ. Вся староукраїнська релігійна ідеологія і народні свята українців пройняті культурно-релігійними традиціями про прадіда. Постать прадіда - Дідуха - Корочуна виступає не тільки в святі Різдва - Коляди, але й у інших релігійних і побутових святах.
Цей образ є, безперечно, основою ідеї весільного короваю - хліба, символу місяця й сонця, а одночасно й прадіда, що ніби благословляє молодих.
Л. Кожуховська.